Як оглянути курку на паразитів і проблеми зі шкірою: покрокова інструкція

Регулярний огляд курей допомагає помітити проблему ще до того, як вона стане очевидною для всього стада. Під пір’ям можуть приховуватися паразити, ранки, подразнення та ділянки пошкодженої шкіри, а зміни на лапах, гребені або біля клоаки іноді є першими помітними ознаками неблагополуччя.

Але домашній огляд — це не постановка діагнозу. Одна й та сама ознака може мати різні причини. Наприклад, випадіння пір’я можливе під час линьки, при паруванні, розкльовуванні або зараженні зовнішніми паразитами. Тому важливо оцінювати не одну пляму чи пір’їну, а всю птицю в комплексі.

1. Спочатку поспостерігайте за куркою

Не починайте одразу ловити птицю. Кілька хвилин поспостерігайте за нею разом з іншими курми.

Зверніть увагу:

• чи активна вона;
• чи підходить до корму та води;
• чи тримається разом зі стадом;
• чи не сидить постійно настовбурчившись;
• чи нормально ходить;
• чи не опущені крила;
• чи немає незвичної пози голови;
• чи не стало дихання важким.

Здорова курка зазвичай активна, реагує на навколишнє середовище, має нормальний апетит і взаємодіє з іншими птахами. Птиця водночас здатна довго приховувати ознаки хвороби, тому зміни поведінки мають значення.

Якщо є сильна кровотеча, відкрита травма, судоми, виражена слабкість або важке дихання, тривалий домашній огляд краще не проводити — птиці може бути потрібна термінова допомога.

2. Підготуйте місце для огляду

Найзручніше оглядати курку в спокійному, добре освітленому місці.

Підготуйте:

• одноразові рукавички, якщо є рани, виділення або підозра на інфекцію;
• яскравий ліхтарик;
• світлу серветку або папір;
• окрему чисту поверхню;
• телефон, щоб сфотографувати підозрілі зміни.

Руки потрібно вимити після контакту з птицею. Якщо курка виглядає хворою, доцільно тимчасово тримати її окремо від стада до з’ясування причини, особливо коли схожі симптоми починають з’являтися в інших птахів.

3. Як правильно тримати курку

Правильна фіксація важлива не лише для зручності господаря, а й для безпеки птиці.

Обережно притисніть складені крила до тулуба. Однією рукою підтримуйте курку знизу, іншою контролюйте крила й ноги.

Не стискайте грудну клітку. Птахи потребують руху грудної частини тулуба для нормального дихання, тому сильне стискання може його ускладнити.

Також не потрібно перевертати курку догори ногами. Це посилює стрес і створює додатковий ризик травмування.

Якщо курка активно виривається, краще дати їй заспокоїтися й продовжити огляд пізніше, ніж утримувати її силою.

4. Починайте з голови, гребеня та сережок

Огляд зручно проводити завжди в однаковому порядку, щоб не пропустити жодної ділянки.

Спочатку перевірте:

• гребінь;
• сережки;
• шкіру навколо очей;
• ділянку біля дзьоба;
• ніздрі;
• шию.

Звертайте увагу на нові кірочки, ранки, набряк, виділення, кровотечу або різку зміну вигляду.

Не потрібно оцінювати здоров’я лише за кольором гребеня або шкіри. Їхній нормальний вигляд залежить від породи, віку, статі, стану яйцекладки та інших факторів. Значно важливіше помічати нові зміни порівняно зі звичайним станом конкретної курки.

Наприклад, вузликові ураження, які поступово вкриваються товстими кірками на непокритій пір’ям шкірі, можуть спостерігатися при шкірній формі віспи птиці. Але тільки за виглядом кірочки встановлювати такий діагноз не можна.

5. Огляньте пір’я та його основу

Розсовуйте пір’я невеликими ділянками й дивіться безпосередньо на шкіру та основу пір’я.

Перевірте:

• чи немає почервоніння;
• ран;
• крові;
• кірочок;
• лущення;
• оголених ділянок;
• зламаного пір’я;
• рухомих паразитів;
• дрібних яєць, прикріплених до основи пір’я.

Merck Veterinary Manual рекомендує під час фізичного огляду оцінювати розподіл пір’я та перевіряти основу стрижнів на наявність вошей, кліщів і гнид.

Не кожна лисина означає паразитів. Втрата пір’я на спині або шиї, наприклад, може виникати через парування, а сезонна линька також супроводжується значною зміною оперення.

6. Обов’язково перевірте під крилами

Обережно підніміть одне крило й розсуньте пір’я.

Огляньте:

• шкіру;
• основу пір’я;
• внутрішню поверхню крила;
• ділянку ближче до тулуба.

Під крилами можна побачити вошей або їхні яйця. Ветеринарні джерела рекомендують особливо перевіряти саме ділянку під крилами та біля клоаки під час пошуку вошей.

Також звертайте увагу на розчухи та невеликі ранки, які можуть бути наслідком свербежу.

7. Найважливіша ділянка — навколо клоаки

Розсуньте пухове пір’я навколо клоаки.

У нормі ця зона не повинна бути сильно забрудненою кров’ю або рідким послідом. Забруднення пір’я навколо клоаки може супроводжувати кишкові проблеми, а кров і кірочки іноді виникають при розкльовуванні.

Саме тут часто знаходять і зовнішніх паразитів.

Куряча тілесна воша переважно зустрічається на шкірі в ділянці клоаки, грудей і стегон, а її яйця приклеєні до основи пір’я.

Північний пташиний кліщ також найчастіше виявляється навколо клоаки. За значного зараження тут можна побачити рухомих кліщів, забруднене пір’я, кірочки та потовщену подразнену шкіру.

8. Перевірте груди, живіт, спину та боки

Проведіть рукою по тулубу та поступово розсовуйте пір’я.

Шукайте:

• подряпини;
• ранки від розкльовування;
• синці;
• ділянки без пір’я;
• набряк;
• ущільнення;
• кірочки;
• сліди крові.

Травми є однією з поширених проблем у домашніх курей. Вони можуть виникати через хижаків, гострі краї обладнання, застрягання, розкльовування або травмування кігтями й шпорами.

Якщо є відкрита глибока рана, сильна кровотеча, великий набряк або підозра на перелом, птицю краще показати ветеринарному спеціалісту.

9. Огляньте ноги та лусочки

Не обмежуйте огляд лише опереною частиною тіла.

Перевірте:

• пальці;
• підошви;
• міжпальцеві ділянки;
• цівки;
• лусочки на ногах.

У нормі лусочки щільно прилягають одна до одної. Виражено підняті, потовщені та вкриті кірками лусочки можуть бути ознакою зараження коростяним кліщем Knemidocoptes mutans. Він проникає під лусочки й спричиняє подразнення, запалення та утворення кірок.

Також огляньте підошву лапи. Набряк, виразка, темна кірка чи болючість можуть бути ознаками пододерматиту, зокрема так званого bumblefoot.

Не намагайтеся силоміць відривати кірки або підняті лусочки.

10. Важливе виключення: червоного кліща шукають не лише на курці

Одна з найпоширеніших помилок — ретельно оглянути курку вдень, не знайти кліщів і вирішити, що паразитів немає.

Для червоного курячого кліща такий висновок неправильний.

Dermanyssus gallinae переважно живиться вночі, а вдень залишає тіло курки та ховається:

• у щілинах;
• у гніздах;
• під сідалами;
• у місцях кріплення сідал;
• за конструкціями.

Тому вдень червоного кліща варто шукати саме в курнику, а птицю перевіряти вночі.

Якщо кури неспокійні вночі, відмовляються заходити на сідала, мають бліді гребені або знижується несучість, варто провести окремий нічний огляд курника.

Як часто оглядати курей

Не обов’язково щодня ловити кожну курку й повністю розсовувати їй пір’я.

Набагато практичніше щодня спостерігати за всім стадом, а детальний ручний огляд проводити регулярно та додатково тоді, коли з’явилися:

• сильний свербіж;
• раптове випадіння пір’я;
• рани;
• блідість гребеня;
• кульгавість;
• зміни на лапах;
• забруднення біля клоаки;
• падіння активності чи апетиту;
• підозра на паразитів.

Оскільки кури можуть приховувати ранні ознаки хвороби, регулярне спостереження допомагає помічати проблему раніше.

Що робити, якщо знайшли незвичайну зміну

Не поспішайте обробляти птицю першим доступним засобом.

Спочатку:

1. Сфотографуйте ураження при хорошому освітленні.
2. Запишіть дату та місце на тілі.
3. Перевірте інших курей.
4. Огляньте курник, підстилку, гнізда та сідала.
5. Зверніть увагу на апетит, активність і послід.
6. Якщо підозрюєте заразну проблему, тимчасово відокремте птицю.
7. Використовуйте ветеринарні засоби лише за їхнім прямим призначенням та інструкцією.

Особливо не варто самостійно застосовувати випадкові інсектициди, антибіотики або лікарські препарати для інших видів тварин. Кури є продуктивною птицею, тому при використанні медикаментів потрібно враховувати дозволене застосування та можливі строки очікування для яєць і м’яса.

Коли потрібен ветеринар

Звернення до ветеринарного спеціаліста особливо важливе, якщо є:

• сильна або тривала кровотеча;
• глибока рана;
• значний набряк;
• гній або неприємний запах із рани;
• некроз тканин;
• виражена слабкість;
• важке дихання;
• порушення координації;
• різка втрата ваги;
• масове зараження паразитами;
• однакові симптоми одразу в кількох курей;
• раптова загибель птиці.

При підозрі на захворювання всього стада діагностика значно надійніша за спробу визначити причину тільки за фотографією шкіри.

Висновок

Правильний огляд курки починається не з розсовування пір’я, а зі спостереження за її поведінкою.

Після цього птицю обережно фіксують і послідовно перевіряють голову, гребінь, шию, пір’я, ділянки під крилами, клоаку, груди, спину, живіт і лапи.

Особливу увагу варто приділяти основі пір’я, зоні навколо клоаки та лусочкам на ногах — саме там можна знайти важливі ознаки вошей і деяких кліщів.

І пам’ятайте: відсутність паразитів на курці вдень не виключає червоного курячого кліща. Його потрібно шукати також у самому курнику.