Чому кури клюють пісок, камінці та землю: що це означає

Курка гуляє по подвір’ю, розгрібає землю лапами, щось уважно вибирає з ґрунту, ковтає маленькі камінці й час від часу клює пісок.

На перший погляд може здатися, що птиці не вистачає корму.

Але для здорової курки така поведінка часто є абсолютно нормальною. Вона пов’язана одночасно з особливостями травлення та природною пошуковою поведінкою.

Проте важливо розрізняти три речі:

камінці — можуть виконувати функцію гриту;
земля — середовище, у якому курка шукає корм та різні частинки;
пісок — може заковтуватися, але також використовується під час пилового купання.

Навіщо курці дрібні камінці?

У курей немає зубів.

Вони захоплюють корм дзьобом і ковтають його без такого пережовування, як у людини чи багатьох ссавців.

Тому частину механічної роботи виконує м’язовий шлунок — гізард.

Penn State описує його як потужний м’язовий орган, який подрібнює та розтирає частинки корму. Камінці й гравій, які заковтує птиця, допомагають цьому процесу.

Тобто дрібний твердий камінець для курки — не випадкова «неїстівна річ».

Він може стати частиною механізму перетирання корму.

Що таке грит?

У птахівництві такі тверді нерозчинні частинки називають гритом.

Зазвичай це тверді кам’яні частинки — наприклад, гранітні.

Після проковтування частина відповідного за розміром гриту затримується в м’язовому шлунку. Коли його потужні м’язи скорочуються, тверді частинки допомагають роздрібнювати грубі компоненти корму.

Особливо актуальний грит, коли кури отримують:

• ціле або грубо подрібнене зерно;
• насіння;
• траву й інші грубі рослинні матеріали;
• корм із великими частинками.

University of Minnesota окремо рекомендує забезпечувати курей гритом, коли природний доступ до камінців обмежений, наприклад узимку під снігом.

Чи потрібні камінці курям на повнораціонному комбікормі?

Тут є важливий нюанс.

Якщо птиця харчується переважно правильно виготовленим повнораціонним кормом дрібної структури, потреба в додатковому гриті може бути нижчою, ніж у курей, які їдять ціле зерно, траву та інший грубий корм.

MSD Veterinary Manual рекомендує орієнтуватися на конкретну систему годівлі та рекомендації виробника раціону щодо додаткового гриту, кальцію й цільного зерна.

Тобто правило «кожній курці обов’язково щодня потрібно з’їдати певну кількість камінців» було б занадто спрощеним.

Але для птиці на вигулі природний пошук дрібних твердих частинок є нормальною поведінкою.

Грит і кальцій — не одне й те саме

Це одна з найпоширеніших плутанин.

Наприклад:

гранітний грит потрібен передусім для механічного подрібнення корму;

мушля, вапняк та інші кальцієві матеріали використовуються як джерело кальцію, особливо для несучок.

Для курей-несучок Penn State рекомендує збалансований раціон із окремим доступом і до гриту, і до джерела кальцію, наприклад мушлі.

Тому мушля не повинна автоматично вважатися «камінцями для травлення».

А навіщо курка постійно клює землю?

Клювання й розгрібання ґрунту — одна з основних форм природної кормової поведінки курки.

Вона не просто «їсть землю».

Під час пошуку птиця може знаходити:

• насіння;
• молоді рослини;
• комах;
• личинки;
• дрібні камінці;
• інші їстівні частинки.

Penn State навіть рекомендує для невеликих стад доступ до вигулу та матеріалів, які дозволяють курям природно клювати землю, зелень і шукати корм.

Разом із кормом курка неминуче може проковтнути і невелику кількість ґрунту.

Це саме по собі не означає хворобу або дефіцит.

Але будь-яку землю клювати безпечно?

Ні.

Саме тут власникові потрібно бути уважним.

Не варто дозволяти птиці активно ритися там, де можуть бути:

• залишки фарби;
• будівельне сміття;
• металеві предмети;
• мастила й паливо;
• пестициди;
• родентициди;
• інші хімічні речовини.

MSD Veterinary Manual описує випадки забруднення яєць свинцем у домашніх курей, пов’язані з поїданням частинок свинцевої фарби. Забруднений ґрунт також може бути шляхом надходження токсичних речовин.

Тому особливо уважно потрібно ставитися до вигулу біля старих будівель, майстерень або місць, де раніше могли використовувати фарби й хімікати.

Чому кури їдять пісок?

Під час пошуку корму курка може заковтувати й піщинки.

Але тут не потрібно автоматично прирівнювати пісок до повноцінного гриту.

Для ефективного перетирання грубого корму значення мають твердість, поверхня й розмір частинок. Дослідження травлення у домашньої птиці показують, що надто дрібні або невідповідні частинки можуть швидко пройти далі по травному тракту й не затриматися в м’язовому шлунку достатньо довго.

Тому якщо курям справді потрібен додатковий грит, краще використовувати призначений для птиці продукт відповідного розміру, а не розраховувати на випадковий дуже дрібний пісок.

А пилова ванна — це зовсім інше?

Так.

Це принципово інша поведінка.

Коли курка приймає пилову ванну, вона не просто їсть пісок.

Птиця:

1. знаходить сухий пухкий матеріал;
2. робить у ньому заглиблення;
3. лягає;
4. активно закидає матеріал у пір’я;
5. треться й рухає крилами;
6. після цього підводиться та струшує частинки.

MSD Veterinary Manual пояснює, що пилове купання допомагає підтримувати стан оперення: сухий субстрат поглинає надлишок жирів із пір’я та шкіри. Для цього кури можуть використовувати суху землю, пісок, стружку та інші відповідні матеріали.

EFSA також відзначає, що для повноцінного пилового купання матеріал повинен бути сухим і мати достатню кількість дрібних частинок; мокрий або злежаний субстрат заважає нормальній поведінці.

Отже:

камінці в м’язовому шлунку — травлення;
пилова ванна — догляд за оперенням.

Ці дві функції не потрібно змішувати.

Чому кури так багато часу щось шукають і клюють?

Тому що пошук корму — це природна потреба, а не просто спосіб набити шлунок.

Навіть якщо годівниця повна, кури продовжують:

• розгрібати підстилку;
• клювати;
• перевертати листя;
• досліджувати ґрунт;
• шукати дрібні їстівні об’єкти.

Тому безпечний вигул, суха пухка підстилка та можливість природно досліджувати середовище важливі не лише з точки зору годування, а й поведінки птиці.

Чи означає поїдання землі дефіцит мінералів?

Не обов’язково.

Це популярне пояснення, але сама по собі поведінка «курка клює землю» не дозволяє поставити діагноз дефіциту.

Якщо птиця отримує правильно збалансований корм, постійний пошук частинок у ґрунті може бути просто нормальною кормовою поведінкою.

А якщо разом із цим з’явилися:

• втрата ваги;
• слабкість;
• погане оперення;
• проблеми з ногами;
• зниження несучості;
• слабка шкаралупа;
• незвичне поїдання великої кількості неїстівних матеріалів,

тоді вже потрібно оцінювати раціон та загальний стан птиці окремо.

Коли така поведінка повинна насторожити?

Сам факт, що курка підняла маленький камінець або поклювала землю, нормальний.

Звернути увагу варто, якщо птиця починає нав’язливо ковтати невідповідні предмети або одночасно погіршується її стан.

Наприклад, небезпечними можуть бути:

• металеві уламки;
• шматочки пластику;
• фарба;
• гумові матеріали;
• гострі предмети.

У птиці описані токсикози після поїдання металовмісних предметів, зокрема цинку, а забруднений ґрунт або фарба можуть бути джерелом свинцю.

Якщо курка худне, стає млявою, перестає нормально їсти або постійно ковтає незвичайні предмети, потрібна окрема оцінка причин.

Що забезпечити домашнім курям

Найпростіша правильна схема:

Повнораціонний корм — основа харчування.

Чиста вода — постійно.

Безпечний вигул — для природного пошуку корму.

Грит відповідного розміру — якщо система годування та тип корму цього потребують.

Окреме джерело кальцію для несучок — за потреби відповідно до раціону.

Сухе місце для пилової ванни — для природного догляду за оперенням.

І тоді не потрібно намагатися замінити всі ці функції одним відром піску.

Висновок

Кури клюють землю, пісок і дрібні камінці не тому, що обов’язково голодні.

Це частина їхньої природної поведінки, а тверді нерозчинні частинки можуть допомагати м’язовому шлунку подрібнювати грубий корм.

Але важливо розуміти різницю:

дрібні тверді камінці — потенційний грит для травлення;
ґрунт — середовище природного пошуку корму;
пісок і суха земля — ще й матеріали для пилового купання.

Тому найкраще не забороняти курям ритися в землі, а зробити так, щоб місце було безпечним, чистим і не забрудненим хімікатами або небезпечними предметами.